Наукова робота

Лабораторія проводить наукові дослідження в галузі екологічної психології й здійснює розробку таких наукових проблем:

  • екопсихологічні аспекти особистісного благополуччя;
  • життєдіяльність особистості та особистісні стратегії життєдіяльності;
  • особистість в умовах середовищної невизначеності;
  • психологічні умови та методи формування та розвитку екологічної свідомості;
  • психологічні механізми формування екологічно відповідальної поведінки особистості;
  • психологія людини, що перебуває в екстремальних екологічних ситуаціях;
  • психологічні умови та детермінанти формування екологічної культури;
  • психологічні чинники формування екологічно-орієнтованого способу життя;
  • еколого-психологічний моніторинг якості життя;
  • середовищні умови розвитку особистості та групи
  • еколого-психологічне забезпечення розвитку природно-рекреаційних зон;
  • еколого-психологічні проблеми міста;
  • психологічне забезпечення еколого-орієнтованої підприємницької діяльності;
  • інше...

 

Наукові дослідження лабораторії за роками:

2022-2024 роки

Назва теми: "Особистісні стратегії життєдіяльності в умовах невизначеності середовища"

Код теми (ДРННД): 0122U000302

Мета дослідження – побудова теоретичної моделі сприйняття особистістю швидкоплинних параметрів змінювання середовища життєдіяльності та розробка на цій підставі психологічних засобів підтримки відчуття життєвого благополуччя.

Завдання дослідження:

1. Провести науковий аналіз методологічних підходів та теоретичних моделей сприйняття особистістю швидкоплинних параметрів змінювання середовища життєдіяльності, наявних у сучасній вітчизняній та зарубіжній психології.

2. Визначити взаємозв’язок моделей сприйняття параметрів середовища з стратегіями прийняття рішень в умовах невизначеності середовища.

3. Розробити типологію стратегій життєдіяльності в умовах невизначеності середовища, що забезпечують переживання життєвого благополуччя особистістю. 

4. Визначити психологічні чинники ефективності прийняття стратегічних рішень, що забезпечують соціальне і особистісне благополуччя індивіда в умовах невизначеності середовища.       

Дослідження присвячене одній з найбільш актуальних проблем сьогодення, а саме, визначенню психологічних механізмів ефективної адаптації людини до швидко змінюваного середовища в умовах, коли ці зміни погано прогнозуються і постають у суб’єктивному просторі особистості як невизначені. Методологічну основу дослідження утворює поєднання двох базових підходів – середовищного, який на сьогодні є провідним для світової екологічної психології та системодіяльнісного, який є провідним у вітчизняній психології особистості і розвитку.

Провідна ідея дослідження полягає в тому, що невизначеність змін, які відбуваються у зовнішньому, стосовно особистості, середовищі (природному, соціальному, економічному тощо) потребує від індивіда формування особливої здатності – здатності до побудови таких моделей власної поведінки, які вихідним чином враховують невизначеність змінювання умов та обставин життєдіяльності. У функціональному плані така здатність може бути представлена як поєднання функції проектування і управління змінами з функцією прогнозування та адаптації до процесів змінювання. У структурному плані вона може бути представлена як поєднання у цілісну систему таких психологічних конструктів, як: прогностична оцінка, проспективна рефлексія, цілепокладання та моделювання майбутнього, проектне мислення та гнучке програмування діяльності. Ці параметри відповідають комплексу понять, пов’язаних із феноменом «стратегії» та охоплюють такі прояви, як стратегічне мислення, прийняття стратегічних рішень, стратегіальність, стратегічний стиль організації життєдіяльності тощо. На емпіричному рівні дослідження спрямоване на виявлення і типологізацію тих життєвих стратегій, які стихійно склалися у нашому суспільстві у відповідь на виклики змін і трансформацій середовища. Така типологія дозволяє виокремити найбільш конструктивні та ефективні стратегії життєдіяльності, які забезпечують індивіду переживання соціального та особистісного благополуччя, та визначити характеристики неадаптивних стратегій, які призводять до виникнення негативних психологічних наслідків для особистості, які проявляються у стійких депресіях, втраті життєвих перспектив та смислів, невротичних станах тощо. Перспектива дослідження полягає у розробці психологічних технологій, спрямованих як на формування особистісної здатності до стратегічної організації життєдіяльності, так і на допомогу людям у подоланні критичних психологічних станів, пов’язаних з використанням неефективних життєвих стратегій.


 

2019-2021 роки

Назва теми: "Еколого-психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя особистості"

 Код теми (ДРННД): 0119V002171

Мета дослідження – дослідити особливості екопсихологічних детермінант суб’єктивного благополуччя особистості. Розробити структурну модель екопсихологічних детермінант та модель їхнього впливу на переживання особистістю суб’єктивного благополуччя та задоволеності життям

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми; 

2. Визначити систему ціннісно-смислових та установочних явищ екологічного змісту, які можуть чинити вплив на переживання суб’єктивного благополуччя;

3. Дослідити прояви різнорівневих психологічних феноменів екологічного змісту у активності особистості по збереженню та розвитку довкілля;

4. Виділити прояви та показники суб’єктивного благополуччя особистості та встановити наявність та характер впливу на них ціннісно-смислових та установочних явищ екологічного змісту; 

5. З’ясувати можливі шляхи формування та корекції ставлення особистості  до себе і свого життя шляхом посилення впливу на це ставлення прогресивних екологічних орієнтацій цінностей, установок сучасного способу життя. 

Актуальність дослідження. Суб’єктивне благополуччя людини є необхідною умовою розвитку та ефективного функціонування особистості та суспільства. В сучасних умовах загострення різного роду протиріч та конфліктів питання екопсихологічних детермінант психічного здоров’я, переживання задоволеності життям, впевненості у майбутньому стають першочерговими.

В численних дослідженнях встановлений негативний вплив соціальних, політичних, економічних тощо негараздів на суб’єктивне благополуччя особистості відзначається особлива роль переживання неблагополуччя в активізації особистісних ресурсів, які зумовлюють активну позицію особистості щодо несприятливих умов життя, прагнення та дії щодо їх зміни на краще. Встановлюються особистісні чинники, які зумовлюють активну чи пасивну позицію у подоланні таких негараздів. 

 

Значно менша увага приділяється світоглядно-смисловим, ціннісним детермінантам картини світу особистості у єдності її когнітивних та емоційних вимірів як чиннику переживання благополуччя й подолання суб’єктивного неблагополуччя. Не достатньо досліджувалося питання впливу ставлення до загальних та локальних екологічних ризиків та негативних антропогенних природних подій на переживання людиною благополуччя. Такі дослідження майже відсутні на теренах України, для населення якої екологічні негаразди вже багато років є важливою складовою повсякденного життя. Тому виникає необхідність виявлення особливостей впливу якісних, кількісних, структурних характеристик екопсихологічних детермінант, в тому числі ставлення людини до навколишнього середовища, на емоційно-оцінні, когнітивні, поведінково-вольові компоненти переживання нею суб’єктивного благополуччя/неблагополуччя.

Практично відсутні дослідження зв’язку екопсихологічних детермінант, зокрема ставлення до довкілля, рівня розвитку екологічної свідомості, готовності до екоорієнтованої діяльності й ековідповідної поведінки на суб’єктивне благополуччя особистістю, залишається не вивченим питання як впливають прогресивні (екоцентричні, природозберігаючі) та консервативні (антропоцентричні) уявлення особистості на емоційно-смислові виміри її ставлення до власного життя та переживання нею умов життя як комфортних, сприятливих для самореалізації, розвитку тощо. 

Наукова новизна теми полягає в тому, що вперше розглядається вплив цінностей, смислів та переживань, в яких розкривається ставлення особистості до життєвого середовища на переживання благополуччя як центрального феномену в системі уявлень людини про своє життя. Вперше планується вирішення проблеми стратегій формування людини як суб’єкта власного життя через звернення до ціннісно-смислових утворень його екологічної свідомості.

Перспективність даної роботи полягає в подальшому розвитку теоретичних проблем екологічної психології, створення та впровадження технологій виховання особистості, яка втілює принципи екологічності у своєму повсякденному житті. 

 


 

2016-2018 роки

Назва теми: "Особистісні детермінанти еколого-орієнтованої життєдіяльності"

Код теми (ДРННД): 0116U004810

 Мета роботи – розробити модель особистісних ціннісно-смислових утворень як детермінант становлення і реалізації еколого-орієнтованого способу життєдіяльності в різних сферах суспільного буття. 

Основна ідея полягає у тому, що екологізація способу життєдіяльності як сучасна світова тенденція, спирається на зміну базових ціннісно-смислових конструктів ставлення особистості до світу, навколишнього середовища, до власного життя і до себе самого.

Соціальний ефект роботи полягає в гармонізації системи  Сприяння розвитку еколого-орієнтованого способу життєдіяльності населення.

Завдання: 

Виходячи з актуальності визначено комплекс основних завдань дослідження:

  1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження особистісних засад еколого-орієнтованої життєдіяльності»

  2. Визначити можливості пояснювального потенціалу структурного підходу до вивчення особистості у дослідженні особистісних чинників організації життєдіяльності особистості.

  3. Виділити можливі напрямки та механізми впливу ціннісно-смислового рівня особистісної структури на перебіг психічних явищ, які утворюють інші її рівні, в процесі здійснення екологічно-орієнтованої життєдіяльності.

  4. Визначити шляхи зворотного впливу когнітивних та емоційних характеристик особистості на зміст та динаміку процесів у сфері її цінностей та смислів, коли йдеться про детермінацію екологічно-орієнтованої життєдіяльності.

  5. Розробити та верифікувати модель взаємодії різнорівневих особистісних утворень як чинників екологічно орієнтованої життєдіяльності. 

  6. З’ясувати можливі шляхи формування особистісних смислових конструктів в процесі такої структурної динаміки особистості, яка зумовлює екологізацію її способу життя .

Актуальність проблеми. Життєдіяльність сучасної людини, яка базується на установках суспільства споживання, ескалації матеріальних потреб є провідним чинником погіршення стану навколишнього середовища. Сучасні дослідження в галузі екологічної психології, пов’язаних з нею наукових дисциплін, доводять необхідність трансформації традиційних цінностей та смислів особистого життя, осмислення людиною цінностей суспільства споживання як руйнівних для свого існування, можливість зміни ціннісних пріоритетів з предметно оформлених показників рівня споживання на якісні показники способу буття. Тому виникає необхідність встановлення особливостей функціонування особистості як провідного чинника становлення і реалізації еколого-орієнтованих способів життєдіяльності в різних сферах суспільного буття.

Однак практично відсутні дослідження взаємодії різнорівневих утворень особистісної структури, їх ієрархічних та координаційних зв’язків в становленні і реалізації еколого-орієнтованої життєдіяльності особистості. 

Наукова новизна теми полягає в тому, що вперше розглядається вплив ціннісно-смислового рівня особистісної структури на перебіг психічних явищ, які утворюють інші її рівні в процесі здійснення екологічно-орієнтованої життєдіяльності. Вперше планується визначення зворотного впливу когнітивних та емоційних характеристик особистості на зміст та динаміку процесів у сфері її цінностей та смислів, коли йдеться про детермінацію екологічно-орієнтованої життєдіяльності в різних сферах суспільного буття.

Перспективність даної роботи полягає в подальшому розвитку теоретичних проблем екологічної психології, створення та впровадження технологій виховання особистості, яка втілює принципи екологічності у своєму повсякденному житті.

 

 


 

2011-2015 роки

Назва теми: "Соціально-психологічні особливості становлення
екологічно-орієнтованого способу життя особистості
"

Код теми (ДРННД): 0111U000358

 

Мета дослідження:

визначити психологічну структуру екологічної орієнтації як способу життєдіяльності та на цій підставі розробити модель соціально-психологічних чинників її становлення у сучасному суспільстві.

Завдання дослідження:

1. Визначити провідні характеристики екологічно орієнтованого способу життя особистості.

2. Визначити психологічний зміст категорій «екологізм», «сталий розвиток», «зберігаюча поведінка» та систему критеріїв їх оцінки.

3. Визначити психологічну структуру екологічної орієнтації як ціннісно-смислової підстави організації життєдіяльності особистості.

4. Розробити модель соціально-психологічних чинників становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості.

5. Дослідити екологічні загрози та побоювання як фактори екологічно орієнтованого способу життя.